Як багато слів на світі!

От і відсвяткував я черговий Новий рік! Таке собі свято, скажу я вам. ОТ Святий Миколай прийшов, то Дід Мороз. І все би добре - подарунки приносять, пінк(цукерки) та мандарини. Але ж після них планшети в хаті пропадають. Ходжу-ходжу, шукаю- шукаю - нема илика пиши, менька пиши. А це зараз моє улюблене заняття - засісти за планшетом. Навіть коли Дід Мороз конструктора приніс - я звичайно зрадів трішки, щоб не образити ДМ, але все одно пішов гратися меньким пиши. Братик мій любенький залишився в селі, а я приіхав додоми. Не дуже й хотілося, але що поробиш, коли тебе чекають друзі в садочку... Вже багато говорю. Своєю мовою, яку розуміють не всі, але вибрані можуть вже здогадатись, що хочу сказати. Туплять, звичайно, часто, але то таке - хай вчаться. А слві скільки в цьому світі! Тільки одне навчився казати - вже інше пропонують!!

Ходю

Прийшов час менi ходити. Отак бочком-бочком, трошки присiдаючи вже можу зовсiм самостiйно взяти i прийти вiд холодильника до ванни, вiд матраса до кiмнати Захара. Ще, звичайно, промахуюсь i лечу додолу, але це не боляче- просто дужже образливо отак iти -iти i раптом гепнутись.

Я вже маю хрещених!

Сьогоднi мнене похрестили. Отож я вже накричався! Увесь час волав, поки мене тримали чужi люди. А мама та iншы зрадники стояли отак просто поряд, и нiхто мене на ручки так i не взяв, аж поки бородатий дiдо не покликав маму. Це можна витримати? Почну з того, що ще з попереднього дня в нашому домi почали зявлятися новi люди. И так з кожною годиною бiльше - бiльше. Я собi спочатку не зрозумiв зовсiм, що я маю до цього всього саме пряме вiдношення, але з часом уваги менi все бiльше-бiльше - зрозумiв - тре активно дiяти. И почав - не спати, вередувати, гратися всiм, чим не можна. Але тут мене вiддали спочатку хресний Настi, потiм хресному Вiталiку, а потiм взагалi бородатому дiдо. Як тут не кричати. Зате потiм - залишили в спокоi i я собi мирно спав аже до вечора, поки дорослi влаштували галалей. Дiток була - цiла купа i я з усiма грався.

Телеграфном текстом

Сама страшна сварка -"аб-бабабабаба-мамбамабамаба".А котик - найлюбіший! Коли його бачу - завжди посміхаюся і біжу туди, де котик. Доганяю, хватаю за шкірку і починаю любити. Помста - шерсть. Її залишається аж клубками в руках, ну правда - я стараюсь. Недавно ходиди в гості до тьоті Ані. Там я вперше побачив, що я - не інопланетянин.Що на цій Землі є такі ж, як я

Новини

Прорізав собі дорогу нижній правий зуб. Ото він мене так мучив останні дні, шо вже й слава Богу. шо є. Сьоня активно лякаю маму не бажанням бути маленьким - спинаюсь на ствої ненадійні ноженята і пробую... СТОЯТИ!Із 5 раз загримів тільки один - куди та мама дивилась - не понятно. Бо ражденний летать не может ползать! Нашо мені то вміти, якшо так ніхто не робить, крім кота? З котом - ще розберуся, бо поки шо він вивертається і активно не бажає потрапляти мені до рота. Руками дотягуюсь а от в рота запхати той шматок шерсті все не виходить. Тренуюсь.

ИИИииии

Прямо от сьогодні у мене в роті виліз перший зуб! Прямо отак - ні сіло не впало - взяв і виліз. Не можу зрозуміти, як мені було. бо якось багато подій було останнім часом - то я весь день у папи на ручках, то багато людей, то день народження різні приходилось святкувати - зайнятий. одним словом. А тут раз - і зуб! І мама не чекала. Я дуже чемний - не кусаюсь і стараюсь себе вести акуратніше, ніж раніше. Адже тепер я вже небезпечний (-:

Ювілей

Перший ювілей в мому житті. Звичайно, для вас це всього пів року. Для мене - ціле життя! Адже жодному із вас навіть не снилося, як багато я вже навчився за цей коротенький проміжок часу, як мені важко було і як я з цим справився! Я молодець! Я вмію не спати пів ночі і при цьому вранці посміхатись, умію лежати змотаним, умію кричати 40 хвилин не персатаваючи, вмію повзти назад , як червячок (вперед щось не виходить), вмію мукати, як маленьке телятко - от один в один, умію одним своїм поглядом розказати світу все, що я про нього думаю. А вам - слабо?